Головна / Профорієнтація / Статті / Ви зараз переглядаєте:

Профорієнтація школярів

Ситуація на сучасному ринку праці сьогодні дуже специфічна. У зв'язку з особливостями сучасної економіки, а також політичної ситуації, сам працю дещо змінив свій характер, так і свої цілі. Тепер до психофізіологічних особливостей людини пред'являються особливі вимоги, а рівень його професійної компетентності та витривалості повинен бути дуже високим.

І тому особливу увагу під час виховного процесу необхідно приділяти професійній орієнтації школярів, актуальність якого також зросла в кілька разів. Вона повинна відштовхуватися від глибоких знань всієї системи і факторів, впливають на формування професійних намірів.

Цілі профорієнтації школярів

Основною метою профорієнтаційної роботи, звичайно ж, є допомога учням з вибором як профілю навчання, так і подальшої професійної діяльності. Будь-який проект з профорієнтації ставить перед собою цілі у вигляді вироблення свідомого і позитивного ставлення до праці у молоді. Професійне самовизначення, вільний, але при цьому свідомий вибір, який може спиратися на цілком грунтовні аргументи – все це і є початковими цілями роботи по профорієнтації.

До завдань можна віднести такі:

  • Отримання об'єктивних і повноцінних даних про учнів, їх здібності, переваги для успішного і правильного поділу їх за профілями навчання.
  • Використання нестандартних методів, а також форм для професійного самовизначення з метою дати молоді широкий діапазон варіантів для свого вибору професії. Такі методи повинні проводитися комплексно і регулярно застосовуються у виховній роботі. Сьогодні існує не один інноваційний метод, що дає педагогу широке поле для вибору.
  • Підтримка школярів, у яких прогнозуються проблеми профорієнтації і в майбутньому працевлаштуванні. До них можуть ставитися учні корекційних класів, учні з дуже поганою успішністю і т. д.
  • Побудова системи взаємодії з міськими та районними установами додаткової професійної освіти.

Цілі і завдання профорієнтації школярів, в залежності від віку:

  1. Профорієнтація молодших школярів (1-4 клас).

Головна мета роботи з професійного визначення в молодших класах – це сформувати позитивне ставлення до праці, показати його цінність, як для самої людини, так і для всього суспільства в цілому. Також необхідно розвинути у дітей інтерес до навчання і пізнання, включаючи їх в різноманітні види навчально-пізнавальної діяльності, серед яких дослідна, трудова, ігрова і т. д.

  1. Профорієнтація для школярів 5-7 класів.

На цьому етапі кожен учень повинен вловити особистий сенс, як у пізнавальному досвіді, так і в інтересі до професійної діяльності. Учні вже повинні представляти власні інтереси, формувати своє власне «Я» і мати уявлення про свої можливості. Пі цьому паралельно їм потрібно придбати досвід в різних сферах діяльності: культури, техніки, мистецтві, медицині і т. д.

  1. Профорієнтація школярів 8-9 класів.

Це один з найбільш відповідальних етапів навчання у школі з боку професійної орієнтації учнів. Адже саме у восьмому і дев'ятому класі викладачі повинні уточнити освітній запит за допомогою факультативних занять, а також різних курсів за вибором майбутньої спеціальності. Є також необхідність у проведенні індивідуальних консультацій для адекватного рішення про майбутньої професії та інші подібні заходи. Головна мета – це допомогти дитині обрати майбутній профіль у відповідності з інтересами, а також здібностями.

  1. Клас 10-11.

Цей етап є підбиттям підсумків попередньої роботи. Програма з профорієнтації в цих класах повинна переслідувати наступну мету: корекція й оцінка готовності до обраної спеціальності, а також подальших планів учня.

Напрямки роботи з професійної орієнтації школярів

Робота з професійної орієнтації повинна вестися безперервно з першого року навчання в школі. І на чолі всього цього процесу варто класний керівник, який повинен проводити роботу у наступних напрямках.

  • Давати дітям необхідну професійну інформацію.

Він включає в себе основні відомості про професії, необхідні якості для роботи по даному напрямку, а також інформацію про навчальних закладах та шляхи отримання відповідної освіти. І завдання педагогів – донести до школяра цю інформацію, використовуючи різні форми роботи з профорієнтації.

  • Профорієнтаційне виховання.

Завдання педагога в цьому випадку полягає в тому, щоб спонукати в учнів бажання брати участь у різних формах як класної, так і позакласної роботи. А також схиляти їх до активної пробі своїх сил і продуктивної праці. Так можна дозволити учням на практиці розвивати свої схильності й формувати певні навички. Дуже важливо давати школярам пробувати себе в різних видах діяльності. Для цього школа зобов'язана забезпечити різноманітність видів позакласних робіт.

  • Професійне консультування

Перш ніж приступати до консультації учнів, спеціаліст обов'язково повинен вивчити їх особистості. Так як консультація найчастіше має індивідуальний характер, класний керівник має можливість спостерігати за розвитком своїх учнів, вивчати результати їх навчальної, так і позанавчальній діяльності. Також для більш детального аналізу використовуються анкети, заповнення бланків з питаннями, складання психологічних і педагогічних характеристик, а також консультативні бесіди з батьками.

Головні принципи профорієнтації у школі:

  1. Систематичність і наполегливість. Це один з найголовніших принципів, так як для хорошого результату робота повинна вестися регулярно, починаючи з перших класів і закінчуючи випускними. В корені невірно починати роботу по професійному самовизначенню школярів у старших класах і надавати цьому менше уваги в молодшій школі.
  2. Індивідуальний підхід до учнів. Диференційований підхід найбільш вдалий та ефективний, так як саме він дозволяє правильно розподілити сили, завдання і вибрати правильні методи щодо кожного учня. Для цього педагог завжди повинен бути обізнаний про сформованості інтересів учнів, про їх цінності і життєвих орієнтирах, і, звичайно ж, про рівень успішності.
  3. Правильне поєднання групових занять з індивідуальними. Індивідуальна робота з учнями має величезну важливість, проте в сукупності з груповими консультаціями вона набуває ще більше сенсу.
  4. Взаємозв'язок між школою, вищими навчальними закладами та іншими організаціями, пов'язаними з працевлаштуванням.
  5. Профорієнтація повинна мати прямий зв'язок з реальним життям. Це значить, що для успішної роботи з професійного самовизначення учнів педагогічний персонал повинен:
  • Мати інформацію про соціально-економічні характеристики професій.
  • Володіти знаннями про перспективи пропонованих професій.
  • Знати професійні вимоги пропонованих професій.

Етапи організації профорієнтаційної роботи

  1. Пасивно-пошукової період (1-7 класи)

На цьому етапі діти роблять свій перший вибір щодо професії. З першого по четвертий клас учитель повинен розвивати інтерес, а також здатності школярів, щоб сформувати потребу в професійному самовизначенні. В 5-7 класах необхідно збільшити кількість факультативів і гуртків, а також залучати школярів до творчої діяльності в колективі. Також дуже добре, якщо педагог з першого класу буде вести портфоліо на кожну дитину. Таке портфоліо супроводжує дитину до самого випуску і допомагає більш повно зрозуміти, в якому професійному напрямку підштовхнути учня.

  1. Активно-пошукової період (8-9 класи)

На цьому етапі вчитель повинен переслідувати мету допомогти учням сформулювати для себе конкретні цілі й завдання, співвідносні з майбутньою професією. Для цього необхідно забезпечити підліткам психолого-педагогічний супровід на шляху вибору. Саме на цьому етапі починається реальне знайомство з навчальними закладами, їх статусом, з положенням професії на ринку праці. В 9 класі рекомендовано влаштовувати тематичні батьківські збори.

  1. Етап професійного визначення (9-11 класи)

Найважливіше, крім підготовки до адекватного вибору з допомогою додаткового інформування і консультацій, є також надання можливості учням поглиблено вивчати окремі предмети.

Теми для класних годин з професійного самовизначення

Є список тем, які можна інтерпретувати, видозмінювати, але при цьому вони все одно повинні бути присутніми в процесі профорієнтації:

1-4 класи:

  • «Мої інтереси».
  • «Кожна робота гарна по-своєму».
  • «Ким працюють наші батьки».
  • «Професія моєї мрії».

5-8 класи:

  • «Люди і техніка».
  • «Краса врятує світ» – екскурсії в салони краси, перукарні і т. д.
  • «На сторожі безпеки» – зустріч з працівниками правоохоронних органів.
  • «Астрономія – дивовижний світ» – екскурсія до планетарію.
  • «На варті здоров'я» – екскурсія до аптеки, яка може зародити бажання вступити до медичного ВУЗУ..

9-11 класи:

  • Анкетування на тему «Головні фактори при виборі професії».
  • Бесіда про мотиви вибору професії.
  • «Вони вчилися в нас» – знайомство з успішними чи відомими учнями школи.
  • Бесіда «Перспективні професії».
  • Психологічна характеристика професій.

Це лише приблизний список, крім якого існує ще далеко не одна тема. Його можна значно розширити і редагувати. Головне, дотримуватися всіх основних принципів профорієнтації і враховувати особливості кожного вікового періоду школярів.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 оцінок, середнє: 5.00 з 5)
Loading...
Микола Бороздін
Микола Бороздін
Працюю в сфері HR з 2003 року. Головні досягнення на позиції HR: - 10 річний досвід роботи в сфері HR (держ. служба, виробництво, IT) у компаніях з чисельністю від 20 до 4 000 людина персоналу. - Досвід створення HR підрозділу з "нуля", формування системи і підбору команди Управлінський досвід 4 року.
Читайте також:
як скласти резюме

10 Помилок при написанні резюме

Зміст:Помилки у текстеШаблонные фразыФормат документаОбманПлохое фотоНезаполненностьЧитабельностьрелевантностьлишние требованияЦеленаправленность Помилки в тексті Один з найбільш часто зустрічаються ...

Один коментар
  1. Аня

    Теж шукала інформацію про профорієнтації, дякую за докладну інструкцію

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *